Дата центр (ЦОД): все, що варто знати у 2025

Різноманітні сучасні галузі потребують використання абсолютно нових технологій, здатних забезпечити безперебійність роботи, надійне збереження даних та постійний доступ до ресурсів. Все це здатен забезпечити дата центр, або як його ще називають – ЦОД (центр обробки даних). Далі ми розглянемо, що відносять до дата центрів та як взагалі вони з’явилися.

Визначення, що таке дата центр

Дата центр – це спеціально підготовлене місце для безпечного розміщення серверного та мережевого обладнання. Останнє використовується для зберігання даних, а також за необхідності їх обробки. Зазвичай такі місця дуже добре обслуговуються та охороняються, а все для того, щоб жоден мегабайт інформації не був загублений.

Саме в ЦОДах зберігаються бази даних підприємств, медіатеки музичних платформ, фільмотеки кіномайданчиків та багато іншого. Вони надають безперервний доступ до інформації, що зберігається, доводячи аптайм до 99,9% часу. Це дозволяє підтримувати розвиток цифрової економіки та сучасних хмарних технологій, а також працездатність різноманітних хмарних сервісів та додатків.

Головними складовими дата центрів є:

• спеціально підготовлене місце, де розміщуються хмарні сервера, здатні забезпечити обчислювальні потужності;
• налагоджена система електроживлення та кондиціювання;
• встановлена система вентиляції промислового типу;
• налагоджена система для пожежної безпеки, яка зможе в автоматичному режимі розпочати гасіння пожежі;
• альтернативні джерела живлення (накопичувальні акумулятори та дизель-генератори);
• встановлена цілодобова охорона та контрольований доступ до приміщення за перепустками;
• наявність камер, датчиків руху та сигналізації;
• наявність поблизу точок операторів зв’язку або вузлів зв’язку.

Як з’явились дата центри?

Вперше про центр обробки даних було почуто у 1946 році у США. Це було велике приміщення, яке побудували для лабораторії балістичних досліджень армії США. Саме там зберігали коди для стрільби артилерії. Щоб вмістити усю необхідну техніку, використали близько 168 кв.м. території. Для забезпечення 0,05 MIPS обчислювальної потужності було необхідно 150 кВт.

У 50-60 роках минулого століття змінилась будова техніки і замість вакуумних ламп почали використовувати транзистори. Це зменшило необхідну квадратуру для розміщення обчислювальної техніки, але залишалась проблема мейнфремів. Їх розміри були дуже великі, тому для них виділялись просторі приміщення. Слід зазначити, що більшість таких ЦОДів працювали на користь уряду, лише невелика кількість великих підприємств могли дозволити собі їх використання. На той час оренда обчислювальних потужностей могла доходити 17 тисяч доларів за місяць.

Дещо змінилось у 70-х роках, коли ряд компаній почали випускати техніку, наближену до сучасної. Наприклад, у вільному доступі з’явились процесори Intel, а компанія Xerox випустила міні-комп’ютер Alto. Також була побудована перша локальна мережа ARCnet, у яку увійшло 255 ПК. У 80-х, незважаючи на появу комп’ютерів в офісах у звичному для нас виді, технологічні компанії не відмовились від побудови дата центрів для гігантських комп’ютерів.

В 90-х роках минулого сторіччя була розроблена технологія «клієнт-сервер», через яку ЦОДи почали з’являтися у зовсім різних організацій. Інколи такі приміщення займали дуже багато місця, особливо у компаній, які працювали через мережу.

Далі з кожним роком відбувались все більші трансформації. У багатьох компаній з’явились веб-сайти, через що почалось створення хостингових компаній. А з появою хмарних обчислень деякі підприємства відмовились від владних дата центрів, почавши використовувати орендовані потужності. Це дозволило скоротити витрати на обслуговування заліза.

Які дата центри існують?

Сьогодні існує безліч видів дата центрі, які розрізняються за характеристиками. Якщо проводити класифікацю за розміром, то ЦОДи можна поділити на:

• великі – з власним приміщенням, каналами зв’язку та наявністю спеціальних вимог (площа виходить за межі 2000 кв.м);
• середні – такі дата центри можуть орендувати приміщення та канали пропускної спроможності (площа знаходиться у межах 501-2000 кв.м.);
• малі – зазвичай подібні дата центри мають середньої якості сервера з мінімальною кількістю послуг (площа приміщення менша 500 кв.м. та часто не пристосована для такого навантаження);
• контейнерні – вони мають вигляд стійок, розміщених в ISO-контейнерах задля мобільності та можливості перевезення будь-яким транспортом;
• модульні – подібні конструкції мають вигляд блоків, які також можна перевозити та масштабувати.

Окремою групою класифікують дата центри за рівнем надійності. Цю класифікацію розробила Асоціація телекомунікаційної індустрії (ТІА) та Інститутом безвідмовної роботи (Uptime Institute), у якій призначили чотири групи надійності. До них відносять:

• TIER I. Це початковий рівень дата центрів, які здатні працювати із серверними кімнатами без резервування. Підходять для виконання простих офісних завдань. Процент безвідмовної роботи 99,67%, що означає повну зупинку у разі несправностей або проведення технічного обслуговування.
• TIER II. Такі дата центри більш стійкі до поломок через наявність додаткових резервів потужності. Проведення технічних робіт також потребує зупинки усього обладнання. Процент безвідмовної роботи 99,74%.
• TIER III. На цьому рівні більш висока стійкість до відмови, що стає можливим через використання охолодження та резервних каналів енергопостачання. Завдяки цьому технічне обслуговування відбувається без зупинок у роботі обладнання. Подібні дата центри поєднують у собі надійність та доступну вартість послуг, що актуально серед малого та середнього бізнесу. Процент безвідмовної роботи 99,98%.
• TIER IV. Найбільш надійний вид дата центрів. Вони не вимикаються навіть під час проведення технічного обслуговування, а також у разі несправностей. Це досягається завдяки наявності резерву всіх систем, що реалізує принцип відмовостійкості. Процент безвідмовної роботи 99,99%.

Додатково дата центри поділяють за призначенням. Наприклад, ЦОДи корпоративного типу працюють тільки для однієї компанії, а комерційні можуть обслуговувати будь-кого (бізнес або державні компанії). Також є ще хмарні дата центри, у яких обчислювальні потужності знаходяться у компанії-постачальника.

Що можна замовити у центрі обробки даних?

Кожен користувач ЦОДу може використати наступні хмарні сервіси:

• Оренда серверної шафи чи стійки. Така послуга дозволяє повністю розраховувати на виділені ресурси та особисто контролювати хмарну інфраструктуру. Ідеально підходить для компаній, які мають високе навантаження або потребують повної ізоляції від інших користувачів.
• Colocation (колокейшн). Послуга пов’язана з розміщенням на стійці ЦОДу обладнання замовника та підключення його до каналів зв’язку. Таким чином, фактично оренда відбувається тільки безпосередньо місця та пропускної здатності.
• Хмарні послуги. ЦОДі надають різноманітні послуги, пов’язані зі зберіганням, обробкою, управлінням даних у хмарному середовищі. Подібні послуги дозволяють проводити більш швидке масштабування бізнес-процесів, контролювати та зменшувати витрати на власне обладнання. Також хмарні послуги забезпечують надійність та доступність, що дуже важливе для ряду замовників.
• Dedicated servers. Це так звані виділені сервери для одного конкретного замовника, які можливо налаштувати саме для нього. Таким чином, обчислювальні потужності будуть використовуватися саме так, як потрібно компанії.
• Backup and recovery. Дата центри надають послуги з відновлення даних та резервного копіювання користувача, що дозволяє зменшити ризики втрат інформації. Зазвичай, такі рішення відрізняються надійністю та ефективністю.
• Infrastructure management and monitoring. Послуга управління та моніторинга інфраструктури дозволяє замовнику отримати високий рівень доступності до інфраструктури. Для цього створюються спеціальні звіти, формуються аналітичні дані, які дозволяють управляти бізнес-процесами користувача.

Головні переваги дата центрів для компаній

Створення ЦОДів має великі переваги для користувачів у різноманітних галузях. Насамперед, це відноситься до оптимізації витрат, але є ще й інші вигоди:

• можливість перерозподілити навантаження для того, щоб оперативно вирішувати бізнес-задачі;
• відсутність необхідності у створенні інфраструктури на підприємстві та її обслуговуванні;
• мінімальна орендна плата за використання місця під сервери (сучасні ЦОДи мають стійки, що дозволяють економити площу);
• знижена оплата за приєднання до інтернету через наявність в дата центрах підключення до ключових вузлів;
• зниження затрат на роботу адміністратора.

У цілому, дата центр пропонує вже готове економічно доцільне рішення, яке не потребує доопрацювання та постійної модернізації.

Майбутнє дата центрів

Усі переваги ЦОДів призвели до того, що більшість компаній відмовляються від локальних серверів та переходять на хмарну інфраструктуру. Це зменшує витрати та прискорює виконання бізнес-задач. До того ж, у ЦОДах постійно впроваджуються нові хмарні технології. Наприклад, актуальним залишається блокчейн, який в змозі забезпечити дуже високий рівень збереження даних. Це можливо завдяки криптографічному шифруванню та збереженню даних, які неможливо змінити.

Також особливий вплив на розвиток дата центрів матиме штучний інтелект. За його допомогою стане можливо більш гнучко керувати навантаженням на сервера, оперативно знаходити кіберзагрози та моделювати можливі проблеми з їх рішеннями.

В цілому, використання сучасних хмарних технологій може призвести до автоматизації ряду процесів, підвищенню надійності захисту інформації та покращенню роботи інфраструктури дата центрів. Якщо ви бажаєте перейти на хмару прямо зараз та використовувати обчислювальні потужності на надійних хмарних серверах, тоді приходьте на консультацію у UCloud.