«Можна привести коня до води, але неможливо заставити його напитися», – Борис Борисов про ІТ-бізнес та команду мрії.

Борис Борисович Борисов – один з тих, хто формував ІТ-середовище в Україні та широко відома постать серед телеком спільноти країни. Віднедавна Борис Борисович долучився до команди Ucloud у якості заступника директора. Трошки розпитали його про телеком та підходи в роботі з командою.

Ви стояли у витоків ІТ в Україні. Цікаво дізнатись про ретроспективу ІТ в країні, історію розвитку галузі і майбутнє, яким його бачите Ви.

ІТ – дуже широке поняття і до інформаційних технологій часто відносять те, що, за великим рахунком, до них має опосередковане відношення. Технології щільно увійшли в побут кожного українця і все більше вносять свої зміни в стиль і ритм життя. Змінюється підхід і концепція використання речей, які нам вже давно знайомі: машини з електродвигунами конкурують програмним забезпеченням, а не потужністю двигуна. Штучний інтелект обігрує професійних гравців в покер. Це все світові практики ІТ, які вриваються в життя кожного. Інформація стала більш доступною, а технології все ближче. Це здорові тенденції розвитку і мені цікаво за ними спостерігати. Життя і мислення людей змінюється, але передбачити що буде далі досить складно.

Ви пропрацювали в телекомі багато років, в вашому послужному списку не одна українська компанія. Наскільки знання «кухні» зсередини допомагає в нових завданнях? Або, навпаки, заважає?

Кожен досвід корисний, якщо його правильно застосувати. Компанії, в цілому, побудовані однаково. Але головна їх відмінність в управлінському підході: є авторитарний, а є – демократичний, одні керівники «сповідують» мікроменеджмент, а інші, розбираючи цілі завдання, відпрацювання деталей довіряють своїм профільним співробітникам. Робота в різних компаніях, з різним підходом дозволяє на ранніх етапах бачити проблеми і вузькі місця в управлінні проектами. Безперечно, допомагає.

Які у Вас стосунки з Телеком Асоціацією України? Ви стояли біля витоків її становлення. Як справи йдуть зараз?

Зараз я відсторонився від співпраці з Телеком Асоціацією, на це є ряд причин. Компанії, якими я керував, були членами 2-х асоціацій: перша існувала на початку 2000-х і прожила недовго, а друга існує досьогодні. Зараз в Телеком Асоціації змінилися політичні течії. Я протягомі декількох років був в Правлінні цієї Асоціації, а пізніше був директором української точки обміну трафіком, яка їй належить. У спробах щось змінити, покращити, модернізувати, я натрапив на нерозуміння з боку членів правління. Як наслідок, я покинув підприємство і відсторонився від співпраці з Телеком Асоціацією. Сьогодні Асоціація, а особливо точка обміну трафіком, втратила свій авторитет на ринку. Можливо, це моя суб’єктивна думка.

Вам більше до душі працювати одному або в команді?

Одна людина не може знати досконально всі аспекти побудови успішного проекту. Тому, однозначно, команда. Але тут ключовий момент в професіоналізмі. Приходячи на підприємство, я, перш за все, підбирав команду фахівців на керівні посади і вибудовував бізнес-процеси таким чином, щоб команда могла органічно розвивати компанію. Але, з іншого боку, є речі, які простіше зробити самому. Якісь документи або таблиці простіше зробити самому, ніж пояснити комусь всі нюанси, які треба врахувати.

Чи готові ви вчити?

Я не технічний фахівець, а адміністративний, і багато років провів на керівних посадах. Так, я управлінець, але без розуміння технологій, які використовує компанія, управляти нею неможливо. Знаючи як працюють сервіси та послуги, моїм головним завданням стає вибудовування чітких бізнес-процесів усередині компанії і побудова взаємозв’язків між підрозділами. Варто чітко усвідомлювати, що керівник сам бути не може. Серце будь-якої компанії – це команда, до експертної думки якої прислухається керівник. Правильно налагоджена робота компанії не замикається на одній людині і працює без збоїв в будь-який, навіть екстраординарної, ситуації.

Зараз багато розмов про різних поколіннях і, відповідно, різні підходи до комунікації зі співробітниками. Наскільки Вам вдається взаємодіяти з новим поколінням?

Можна привести коня до води, але не можна змусити його напитися. Не важливо яке покоління, головне – бажання розвиватися. Моє пряме завдання не вчити, а взаємодіяти з людьми і створювати всі умови для їх розвитку. Найкраще знання передаються не сухою теорією, а в повсякденній діяльності у вигляді задач та викликів. І люди, які націлені на результат, розвиток і вдосконалення навичок, будуть неминуче вчитися в ході роботи.